субота, 6 грудня 2025 р.

Любов до Бога і ближнього (Марка 12:28-34)

Молитва до Дня Св.Миколи

Дорогий наш Господи Ісусе Христе, Ти прийшов у цей грішний світ, щоб прислужитися нам Своєю
незбагненною любов’ю і ласкою, Своїм втішним Євангелієм, милостивим даруванням нам прощення гріхів, спасіння і вічного життя. Ти ніколи не відкидав тих, хто потребував Тебе, Твого щоденного проводу та опіки. Ти руку Свою відкриваєш і все, що живе зичливо годуєш, насичуєш нас усяким добром, щоденно піклуєшся про наші тіла і душі, про наші потреби. Через те, що Ти спершу нас полюбив, ми стали здібними дарувати цю любов іншим і любити Тебе нелицемірно і правдиво. 

Ти покликав до служіння Тобі та ближнім раба Твого Св.Миколу, котрого ми вшановуємо нині. Вчинивши його служителем Твого Слова і запроваджених Тобою Таїнств, Ти дав йому серце, сповнене щирої любові до ближніх, співчуття і та палкого бажання прислужитися їм ділами милосердя і доброчинності. Ти дав йому віру, що чинна любов’ю, віру, котра щедро зароджувала добрими плодами, якими він прославляв Тебе, допомагаючи бідним, немічним, сиротам, усім потребуючим. 

Молимось Тобі, Господи наш, дай нам, Твоїм дітям, якнайкраще наслідувати служіння Св.Миколи, йти за Тобою, беручи його віру, християнські чесноти і присвяту усього Свого життя Тобі – за взірець. Тобі одному, єдиному Спасителеві і Викупителеві нашому, котрий живе і царює разом з Отцем і Святим Духом, віддаємо всю славу, хвалу і поклоніння нині і повіки. Амінь!

вівторок, 2 грудня 2025 р.

Служіння пастирів

Почасти люди навіть не уявляють, наскільки вони обділені Божою ласкою, Божим благословенням,
надією, радістю і втіхою, наскільки окрадені і спустошені їхні душі через відсутність в щоденнім житті чистого, непофальшованого, живого, неспотвореного Божого Слова - сили Божої на спасіння. 

Ворог людства знає про це і докладає неймовірних зусиль, аби Слово Боже - цей незбагненний скарб Божий - було затьмарене, спотворене, відкинуте. Він боїться ступити навіть на поріг тієї хати, де воно в пошані, де над ним розважають, як це робила Матір Божа, що повсякчас зберігала його в своєму серці, уповаючи на Господа.